Лікування без ліків
То хто ж мої пацієнти?
Мої пацієнти поділяються на дві категорії.
Перша категорія
Це найчисленніша група. Це ті, хто перепробував на собі всілякі групи та види фармакологічних препаратів і зрозумів, що, крім тимчасового полегшення в кращому разі, різних побічних ефектів і втрати дорогоцінного часу, цей метод лікування нічого корисного в собі не несе — за винятком випадків, коли призначення та застосування фармакологічних засобів справді необхідне й виправдане.
Про це я напишу нижче.
Друга категорія
Це ті, хто вже з якоїсь причини зрозумів, що спочатку можна спробувати лікуватися методами, максимально наближеними до природи людського організму, тим паче, що ці методи перевірені не одним тисячоліттям!
Цій групі пощастило більше, і головною відмінністю тут є слово «спочатку», бо люди з першої групи вирішили, що ці методи вони спробують «наприкінці».
Я не випадково обрав тут слово «спробувати», воно дуже точно показує несерйозне ставлення більшості людей до стану свого здоров’я.
Пробувати — від слів «проба, експеримент».
Виходить, що люди добровільно! дозволяють ставити на собі експерименти, ще й доплачуючи за це!
Офіційна медицина
Для всіх інших існує так звана офіційна медицина з її численними методами лікування, ну і, так би мовити, з усіма наслідками, що з цього випливають: одне — лікуємо, інше — калічимо.
Але насправді калічимо і перше, і друге, тільки одне — приховано, а інше — явно.
А взагалі, чи не замислювалися ви, чому, попри достаток і різноманіття лікарських засобів, хворих людей щороку стає дедалі більше.
Хоча, за логікою речей, якщо ці засоби ефективні і загалом людством обрано правильний шлях у наданні допомоги людям, кількість хворих людей мала б дедалі зменшуватися!
А що коїться в педіатрії — це вже не тихий, а гучний жах. Дитина не встигла чхнути — її вже годують хімією.
Знаєте, з таким розкладом речей здорова нація — це просто вигадана історія, яка дуже й дуже багатьом дуже й дуже вигідна.
За яких хвороб я не виключаю застосування фармакологічних препаратів
Тяжкі захворювання, такі як рак, епілепсія, психічні хвороби, аутоімунні захворювання та інші подібні до них.
Ось для таких, скажімо, межових захворювань і має існувати фармакологічна індустрія. Головною її допомогою тут, я б сказав, є полегшення страждань людини за життя. З якоїсь невідомої нам причини ці люди набули або народилися з цими чи схожими захворюваннями і тепер несуть цю ношу.
За гострих запальних процесів, за інфекційних хвороб, за оперативних втручань. Чому? Гадаю, пояснювати це тут не потрібно.
Також я назвав би, звісно, застосування фармакологічних препаратів виправданим за різних невідкладних станів, коли людині в екстреному порядку необхідно надати медичну допомогу.
Підбиваючи підсумки
Можна сміливо сказати, що за певних станів і в певних масштабах фармакологічні препарати справді потрібні, але те, що відбувається зараз, де людьми рухає вже не допомога ближньому, а нажива, — масштаби стали безмежними, а «певні стани» змінилися на абсолютно всі!