Знайомство з лікарем-психотерапевтом Будаєвим
Мене часто просять розповісти про себе коротко. Виходить погано: за двадцять п’ять років у медицині коротких історій не залишається. Тож нехай це буде розмова.
Чому ви пішли з класичної медицини?
Я з неї не йшов. Я в ній залишився — просто перестав робити вигляд, що аналіз крові пояснює людину. Шість років університету, інтернатура з дитячої неврології, потім терапія, хірургія, гастроентерологія. Я бачив сотні пацієнтів, у яких «усе в нормі», а жити нестерпно.
Лікарю, я здав усі аналізи. Кажуть, я здоровий.
А ви себе здоровим відчуваєте?
Ні. Уже років десять.
Ось із цього «ні» й починається справжня робота. Симптом — це не поломка, це повідомлення. Питання лише в тому, чи є хтось, хто готовий його прочитати.
Лікує не метод. Лікує людина, яка за ним стоїть.
Що відбувається на першій зустрічі
Ми розмовляємо. Без анкет і без «розкажіть про дитинство» за протоколом. Мені потрібно почути, як влаштоване ваше життя зараз і в який момент воно перестало вас влаштовувати. Зазвичай цього достатньо, щоб побачити напрямок.
Далі — робота: словом, увагою, присутністю. Хтось називає це психотерапією, хтось цілительством. Мої пацієнти називають це полегшенням.
ПсихотерапіяГіпнотерапіяБез ліків